Зміни до Кодексу України з процедур банкрутства на період воєнного стану

13.07.2023 р. прийнято Проект Закону “про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану”.

Цим законом внесено низку змін до чинного Кодексу з процедур банкрутства. Частина цих змін є постійними нормами, частина змін буде функціонувати увесь період дії та ще протягом 6 місяців після завершення або скасування военного стану.

Серед важливих новел, не пов’язаних із военним станом, введено норму, якою закріплено можливість для арбітражного керуючого подавати всі запити як на паперових носіях, так і в електронному вигляді. Також для отримувачів запитів – державних органів, юридичних та фізичних осіб – визначено термін надання відповіді в 5 робочих днів з дня отримання. Оскільки заборони здійснювати електронний документообіг і раніше не існувало, на практиці арбітражні керуючі і зараз часто спрямовують запити в електронному вигляді.

Нововведенням також є обов’язок боржника у процедурі розпорядження майном надавати розпоряднику майна можливість безпосереднього доступу до інформації, що зберігається у базах даних (у тому числі електронних), які використовуються посадовими особами боржника для ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, а також для формування бухгалтерської, статистичної та податкової звітності та/або надавати можливість ознайомитися розпоряднику майна з такою інформацією іншим способом з можливістю друкувати та/або копіювати документи, необхідні для здійснення повноважень розпорядника майна.

Крім того законодавець прямо надав право зборам кредиторів визначати кандидатуру арбітражного керуючого для призначення
у справі про банкрутство. Раніше формально таким правом був наділений тільки комітет кредиторів у справі, хоча на практиці суди враховували і прийняті зборами кредиторів рішення щодо кадидатури арбітражного керуючого.

Зміни передбачають і нові обов’язки арбітражних керуючих-ліквідаторів. Так ліквідатори тепер зобов’язані в 30-денний строк від дня призначення скласти і затвердити план проведення ліквідаційної процедури, копію якого надіслати комітету кредиторів протягом 3 днів з дня його затвердження. Також ліквідатори тепер прямо зобов’язані складати письмові висновки про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство.

Не достатньо зрозумілою є нова норма, згідно якої під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб щодо відшкодування шкоди та/або збитків, завданих цими особами інтересам кредиторів та державі. Не визначеним залишився порядок подання таких заяв, статус відповідних зацікавлених осіб, механізми розрахунків, тощо. Реальність та механізм застосування ціє норми буде визначатися практикою.

Законодавець також приділив увагу порядку продажу майна боржника заставного кредитору. Визначено, що продаж майна забезпеченому кредитору в порядку, визначеному статтею 81 КУзПБ, прирівнюється за своїми правовими наслідками до звернення стягнення на предмет застави (іпотеки).

Зміни торкнулися і процедур неплатоспроможності фізичних осіб. Так відтепер постановлення судом ухвали про завершення процедури погашення боргів та закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи – підприємця є підставою для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Найбільш істотні зміни відбулися щодо процедур банкрутства на час воєнного стану. Так, встановлено, що тимчасово, на період дії воєнного стану та протягом 6 місяців з дати припинення або скасування воєнного стану:

щодо проведення зборів та комітетів кредиторів

• Збори (комітет) кредиторів можуть проводитися в режимі відеоконференції, за умови дотримання вимог статті 48 КУзПБ. Якщо учасник зборів (комітету) кредиторів не має електронного цифрового підпису, підтвердження особи такого учасника здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
• Носій відеозапису відеоконференції є обов’язковим додатком до протоколу зборів (комітету) кредиторів. Протокольне рішення зборів (комітету) кредиторів підписується арбітражним керуючим, а в разі проведення зборів (комітету) кредиторів без участі арбітражного керуючого – кредитором, обраним головою зборів (комітету) кредиторів.
• Збори (комітет) кредиторів можуть проводитися шляхом опитування. Ініціатор опитування надсилає всім учасникам зборів (комітету) кредиторів запит з проектом рішення із запропонованого питання (питань). У такому запиті зазначаються адреса, на яку учасники опитування мають надіслати свою відповідь, та строк надання відповіді.
• Надсилання запитів здійснюється на адреси електронної пошти учасників зборів (комітету) кредиторів, зазначені в заявах з грошовими вимогами до боржника, або на офіційно повідомлену адресу. У разі якщо в учасника опитування відсутня адреса електронної пошти, запит надсилається поштовим відправленням. У такому разі строк проведення опитування має враховувати строки надходження поштової кореспонденції.
• У разі згоди із запропонованим рішенням учасник опитування підписує проект рішення та надсилає його ініціатору протягом 15 днів з дня отримання запиту. Згода учасника опитування з прийнятим рішенням має бути безумовною. Рішення учасника опитування, направлене разом з документами, що підтверджують його повноваження, на електронну пошту ініціатору опитування, підписується з використанням електронного цифрового підпису уповноваженої особи.
• Рішення учасника опитування, направлене засобами поштового зв’язку, підписується особисто учасником опитування або його представником з наданням документів, що підтверджують повноваження представника.
• Відповіді, отримані після закінчення встановленого строку або такі, зміст яких не дає змоги встановити волевиявлення учасника опитування щодо порушеного питання, не враховуються під час підрахунку результатів голосування з такого питання.
• Ініціатор опитування зобов’язаний викласти прийняте рішення у письмовій формі, додати до нього копії відповідей усіх учасників опитування та надіслати всім учасникам зборів (комітету) кредиторів у порядку, встановленому для надсилання запитів, протягом 10 днів з дати завершення строку на прийняття ним відповідей від учасників зборів (комітету) кредиторів. Датою прийняття рішення вважається останній день строку, протягом якого учасники опитування мали надіслати свої відповіді ініціатору опитування.

щодо відповідальності арбітражного керуючого

• Арбітражний керуючий не несе дисциплінарної відповідальності за невчинення дій та невиконання обов’язків, передбачених цим Кодексом, якщо їх вчинення та/або невиконання було унеможливлено у зв’язку з веденням бойових дій у районах за місцезнаходженням або місцем проживання чи перебуванням боржника, кредитора, місцезнаходженням майна боржника, місцезнаходженням офісу або місцем проживання чи перебуванням арбітражного керуючого, що зумовлювало існування загроз для життя і здоров’я.

щодо процесуальних питань та строків

• Суд за клопотанням комітету кредиторів, кредитора, арбітражного керуючого чи з власної ініціативи може продовжити строки:
  • проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність),
  • звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником,
  • дії мораторію на задоволення вимог кредиторів,
  • оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону,
  • виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника,
  • процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.
• Розгляд справи про банкрутство (неплатоспроможність) або окремого процесуального питання за клопотанням учасника провадження або за власною ініціативою може здійснюватися господарським судом в порядку письмового провадження. Письмовим провадженням є розгляд господарським судом справи про банкрутство (неплатоспроможність) або вирішення окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
• Зупиняється нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктуризовані згідно плану санації чи плану реструктуризації боргів боржника. Штрафні санкції за невиконання боржником таких зобов’язань не нараховуються. Прострочені зобов’язання, передбачені планом санації чи реструктуризації боргів боржника, підлягають розстроченню на строк виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника.

щодо відкриття провадження за заявою боржника

• Якщо проведення бойових дій призвело до неплатоспроможності боржника, відносно такого боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито за заявою такого боржника без здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду, передбаченої цим Кодексом. В такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної боржником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з оплатою винагороди на умовах, визначених цією угодою. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає арбітражного керуючого, з яким боржником укладено угоду, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.