Можливіть забезпечення позову у разі недобросовісної поведінки відповідача

Постанова КГС ВС від 09.06.2023 № 37з-23:

Предметом майбутнього позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Новаагро” про стягнення 1 865 667,10 грн у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язане із предметом позову.

Адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Таким чином, Суд вважає, що вжиті заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом майбутньої позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

Суд зазначає, що відповідач ні в апеляційній скарзі, ні в касаційній скарзі не зазначає, яким чином накладення арешту на грошові кошти на відкритих ним рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах у межах оспорюваної суми порушує його права, не зазначив про наявність у нього на відкритих рахунках в банківських та інших фінансово-кредитних установах достатньої кількості грошових коштів, що свідчитиме про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову.

При цьому, Суд звертає увагу на те, що, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем з рахунку Фермерського господарства “Вікторія 777” неодноразово здійснювались грошові перерахунки на інше афілійоване підприємство – ПСП “ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА”, що свідчить про недобросовісні дії відповідача задля ухилення від сплати боргу.

З огляду на викладене Суд відхиляє аргументи скаржника про те, що позивач не надав суду жодного доказу того, що дійсно існує суттєвий ризик невиконання рішення суду про стягнення грошових коштів, позивач не надав суду жодного доказу того, що відповідач вчиняє дії щодо погіршення власної платоспроможності станом на теперішній час тощо.