admin

Суд першої інстанції заяву особи-кредитора про перегляд зазначених ухвал місцевого господарського суду за нововиявленими обставинами задовольнив. Апеляційний суд скасував це судове рішення, а в задоволенні заяви особи-кредитора відмовив. Верховний Суд скасував постанову апеляційного господарського суду та залишив у силі ухвалу місцевого господарського суду.

Виконуючи функцію забезпечення єдності та сталості судової практики, зважаючи на значення процедур розгляду та визнання вимог кредиторів у справі про банкрутство як одного з ключових її елементів, судова палата для розгляду справ про банкрутство КГС ВС сформулювала такі висновки про застосування норм права.

Кредитор у справі про банкрутство в порядку, строки та з підстав, що встановлені гл. 3 розд. IV ГПК України «Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами» (в цій справі з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України), наділений правом подати до відповідного господарського суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал(и) за результатами розгляду заяв з вимогами конкурсних кредиторів.

Господарський суд, який переглядає з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України (що є відмінною від підстави, визначеної п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України), за нововиявленими обставинами судові рішення у справі про банкрутство, зокрема ухвали за результатами розгляду заяв з вимогами конкурсних кредиторів, у процесі такого перегляду встановлює наявність або відсутність нововиявлених обставин, оцінює їх істотність для правильного вирішення спору і вплив на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

У разі, коли під час розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал(и) за результатами розгляду заяв з вимогами кредиторів господарським судом встановлені нововиявлені обставини, які істотно впливають на оцінку обґрунтованості вимог іншого кредитора до боржника, зокрема спростовують існування грошового зобов’язання боржника перед іншим кредитором, наявність такого, що набрало законної сили судового рішення, яким було підтверджено грошове зобов’язання боржника перед таким кредитором, оцінюється судом у сукупності з іншими доказами, з урахуванням нововиявлених обставин, і само собою не може бути підставою для відмови в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал(и) за результатами розгляду заяв з вимогами кредиторів.

Верховний Суд скасував ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу передав до апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо відкриття провадження. ВС, зокрема, вказав на відсутність обов’язку заявника апеляційної скарги у позовному провадженні в межах справи про банкрутство надсилати копію цієї скарги всім учасникам справи про банкрутство.

ВС також зауважив, що ст. 7 КУзПБ встановлює порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник, та визначає їх підсудність саме в межах справи про банкрутство, з метою акумулювання всіх позовних вимог за участю боржника як сторони в такому спорі в межах однієї справи. Принцип концентрації в межах справи про банкрутство майнових спорів, стороною яких є боржник, є універсальним і не містить винятків залежно від суб’єктного складу сторін спору. З огляду на строковість судових процедур у справі про банкрутство в такий спосіб законодавець захищає права не лише банкрута, а й інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

У справах про банкрутство склад учасників справи визначається КУзПБ, натомість справи позовного провадження (які розглядаються в межах справи про банкрутство в порядку ст. 7 КУзПБ) мають суб’єктний склад сторін спору, що визначається ГПК України.

Згідно зі статтями 41, 45 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами – можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Водночас склад учасників у справі про банкрутство визначений у ст. 1 КУзПБ.

Отже, суб’єктний склад учасників господарського процесу в межах позовного провадження відповідно до ГПК України не є тотожним складу учасників у справі про банкрутство за КУзПБ.

У розумінні положень ст. 7 КУзПБ, п. 3 ч. 3 ст. 258, ст. 259 ГПК України учасниками справи позовного провадження, що розглядається в межах справи про банкрутство, яким заявник апеляційної скарги зобов’язаний надіслати копію скарги, є саме особи, визначені статтями 41, 45 ГПК України.

У справі, що переглядається, такими особами є позивач і відповідач, а не всі учасники провадження справи про банкрутство, визначені ст. 1 КУзПБ, як помилково вказав суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі.